- білявий
- -а, -е.Який має світле волосся; біловолосий; прот. чорнявий. || Який має білувате забарвлення; білий, білястий, блідий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
фіґлявий — а, е, зах. 1) Жартівливий. 2) Злий, злостивий. 3) Лицемірний, облудний … Український тлумачний словник
білявий — (який має світле волосся), біловолосий, білобровий, білоголовий, світловолосий, ясноволосий, білявець; світлокосий, яснокосий, білявка (про дівчину, жінку) … Словник синонімів української мови
білявий — прикметник … Орфографічний словник української мови
білявенький — а, е. Пестл. до білявий … Український тлумачний словник
блондин — а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий … Український тлумачний словник
чорнявий — а, е. Який має чорне, темне волосся; чорноволосий; прот. білявий. || Чорного кольору; чорний, темний. || Смуглявий. || у знач. ім. чорня/вий, вого, ч.; чорня/ва, вої, ж. Чорноволосий хлопець, чоловік; чорноволоса дівчина, жінка … Український тлумачний словник
білястий — (який має ледь біле забарвлення), білуватий, білявий … Словник синонімів української мови